Можно ли взыскать пеню за просрочку денежного обязательства,если размер пени не предусмотрен

Автор:
Опубликовано: 2756 дней назад (6 апреля 2012)
Блог: Юристы
Рубрика: Без рубрики
0
Голосов: 0
Можно ли взыскать пеню за просрочку денежного обязательства,если размер пени не предусмотрен самим Договором
Подскажите пожалуйста,как можно вернуть трудовую мужа.Почти 2 года назад муж устроился | О иске о переводе квартиры в часть дома
0 # 11 апреля 2012 в 13:24 0

За исключением п.6.  ст.231 ХКУ


Скажем из ходя из ЗУ "о нарушение денежного обязательства"

0 # 15 апреля 2012 в 11:30 0

Ответ на этот вопрос дается в п.п. 2.1 разъяснения ВАСУ «О некоторых вопросах практики применения имущественной ответственности за невыполнение или ненадлежащее выполнение денежных обязательств» от 29.04.94 г. № 02-5/293 (с учетом изменений, внесенных согласно разъяснению президиума ВАСУ от 06.11.2000 г. № 02-5/618).

* Пункт 11 разъяснения ВАСУ от 16.04.93 г. № 01-6/438 «О некоторых вопро­сах применения исковой давности при решении хозяйственных споров».

В этом письме указано, что если стороны в соответствующем договоре не установили конкретного размера ответственности, предусмотренного статьями 1 и 2 Закона, пеня взысканию не подлежит, за исключением случаев, когда размер пени установлен действующими актами законодательства. В случае установления сторонами размера пени меньше предусмотренного действующими законодательными актами, пеня подлежит взысканию в пределах, определенных действующими актами законодательства. Конкретный размер пени, подлежащей взысканию с плательщика, нарушившего сроки выполнения обязательства, установлен, в частности, частью третьей статьи 14 Закона Украины «О связи» (в случае задержки оплаты за предоставленные услуги связи сверх установленных актами законодательства сроков потребители выплачивают пеню, которая рассчитывается от стоимости неоплаченных услуг в размере учетной ставки НБУ, действовавшей в период, за который начисляется пеня, за каждые сутки задержки). Такая пеня может применяться в случае задержки оплаты услуг связи только сверх сроков, предусмотренных актами законодательства или оговоренных соглашением сторон.

Из изложенного выше следует, что если в договоре или законе не установлен конкретный размер пени, то пеня применяться не может. Однако это абсолютно не означает, что кредитор не сможет компенсировать причиненный ему ущерб.

В таком случае следует воспользоваться нормами ст. 214 ГКУ, согласно которой должник, просрочивший выполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить:
сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки;
три процента годовых с просроченной суммы, если законом или договором не установлен другой размер процентов.

0 # 15 апреля 2012 в 13:18 0

Глава 31. Способи забезпечення виконання зобов'язань - § 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов'язань

Належне виконання зобов'язань передбачає, що сторони, які беруть участь у зобов'язальних правовідносинах,виконують покладені на них обов'язки у точній відповідності із законом,договором, а за відсутності таких вказівок — з тими вимогами, які звичайно пред'являються до виконання, а відтак — і з діловими звичаями, що склалися в комерційній практиці.

Традиційний підхід до визначення способів забезпечення виконання зобов'язань закріплений у ст. 178 ЦК України,відповідно до якої, до таких способів забезпечення належать:

неустойка, застава, порука, завдаток та гарантія. Тому, виконання зобов'язання може забезпечуватися не тільки тими способами, які прямо передбачені ЦК, іншими правовими актами, а й тими, які встановили сторони в самому договорі. Оскільки  договором не передбачено пені (а неустойка  має тільки два різновиди - пеня і штраф) то можливе  визначено штраф. Однак, штраф в договорі можна сприймати як  ДОДАТКОВІ способи забезпечення зобов"язання, окрім тих що прямо встановлено законом. Кредитор має право, (виклавши в договорі ІНШІ ДОДАТКОВІ , ніж ГАРАНТОВАНІ законом,  способи забезпечення зобов"язання) користуватися й законними гарантіями забезпечення цього зобов"язання. Отже,пеня, виступаючи однією з форм неустойки, не може мати іншої форми, зокрема, форми річних (Постанова ВСУ 19.08.2003 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ19.08.2003 р. Верховний Суд України) . Пеня є самостійним способом
захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання
цивільно-правових зобов'язань. Нею визнається визначена законом
або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити
кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання
зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

0 # 28 апреля 2012 в 22:16 0

",...Відповідно до частини першої статті 6 ЦК ( 435-15 ) захист
цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи,
яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених
законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими
засобами, передбаченими законом.

До інших засобів захисту цивільних прав слід віднести річні,
передбачені статтею 214 ЦК ( 435-15 ), згідно якої боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних з простроченої суми, якщо законом або договором не
встановлений інший розмір процентів".

0 # 22 июня 2012 в 06:21 0

Розрахунок:

1.расчет пени= основной долг*2НБУ за один день*кол-во дней просрочки/100 %
2. 3% годовых и инфляция так же расчитываются от суммы основного долго,подробно все в приведенной ссылочке

0 # 2 июля 2012 в 13:12 0
Однак, при цьому може статися наступне: стягнення пені 2хставки НБУ за кожен день прострочки платежу та 3% річних може бути розцінено як "...... ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 Конституції України)....."...Але,  у зв’язку з цим розрізняють законну неустойку і неустойку договірну, що знайшло своє відображення в ст. ст. 6, 178 ЦК України.

Під законною неустойкою варто розуміти таку неустойку, яка не тільки безпосередньо встановлена для певних правовідносин законом, що визначають її розмір і умови стягнення і т.п., але правова дія якої настає безпосередньо в силу цього закону, незалежно від волі контрагентів, тобто без будь-якої угоди між ними. Під договірною неустойкою розуміють таку неустойку, яка отримує свою юридичну силу тільки внаслідок угоди сторін.

Закон прямо не забороняє встановлення передбаченої ним неустойки в окремій угоді сторін. Деякими правовими актами така можливість прямо допускається. Зокрема, у постанові Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” зазначається про стягнення пені за умови, якщо більший її розмір не встановлено угодою сторін. Тому сторони мають право забезпечити договірні зобов’язання законною неустойкою, не змінюючи її істотних умов (підстав і порядку стягнення, виду і розміру).

Отже, неустойка може бути встановлена законом або договором чи законом і договором одночасно. У одних випадках встановлення законної неустойки угодою сторін може мати лише інформативний характер, у інших — самостійний, хоча б сторони і не знали про існування законної неустойки.

Законодавство не містить обов’язкових вимог, які мають бути додержані при встановленні неустойки. Проте, практика вирішення судами господарських спорів між юридичними особами свідчить, що при встановленні як законної, так і договірної неустойки, повинні бути визначені підстави і порядок її стягнення, розмір і вид. Саме ці вимоги розцінюються як істотні умови неустойки.

← Назад

 


 
Юриспруденция - консультации юристов, найти адвоката © 2019
Грибные места