Трудовое право

Автор:
Опубликовано: 2292 дня назад (13 апреля 2012)
Рубрика: Без рубрики
0
Голосов: 0
1. к примеру я подаю заявление на расчет, мне предлагают отработать еще 2 недели, на каком основании?
2. и какие нормативы регулируют рабочее время?
Митинг за Путина - сборище дебилов СМОТРИТЕ. | Задавайте вопросы по гражданскому, наследственному, семейному, трудовому, земельному, налоговому
0 # 27 апреля 2012 в 06:52 0
1. на основании ст.80 ТК РФ
2. нормы трудового права и режим рабочего времени.
0 # 28 апреля 2012 в 05:21 0
В Украине правовому регулированию рабочего времени посвящена Глава ІV КЗоТ "Робочий час", и отдельные статьи из других глав (напр., ст.ст. 13, 106, 107, 119, 168, 193 и т. д.).
В свете возникшего вопроса, возможно актуальной будет ст. 38 КЗоТ, там идет речь о двух неделях:
"Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на
невизначений строк, з ініціативи працівника

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на
невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений
ним орган письмово ЗА ДВА ТИЖНІ. У разі, коли заява працівника про
звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю
продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення
чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до
навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості,
підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до
досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або
інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за
конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або
уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у
строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про
звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового
договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити
його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце
запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не
може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати
трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або
уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови
колективного чи трудового договору."

Смотри также ст.ст. 116, 117 КЗоТ.
0 # 30 апреля 2012 в 11:55 0
Привіт колеги! Буду дуже вдячний, якщо допоможете розібратися з однією юридичною ситуацією! Я студент і на трудовому праві викладач дав завдання (тема - "Джерела трудового права") встановити співвідношення за юридичною силою постанов ВРУ, актів КМУ і Президента, а також окремо - актів місцевих адміністрацій і відповідних їм місцевих рад як джерел труд. пр. Питання хоч і суто теоретичне, але як на мене - цікаве. Я вважаю, що акти ВРУ (звичайно крім законів), КМУ і Президента мають, по суті, однакову юридичну силу, адже всі є обовязковими для виконання на всій території України! До того ж, законом не зроблено ранжування їх за юр. силою!!! А от щодо співвідношення актів місцевих адміністрацій і місцевих рад - не впенений... В кого які думки з приводу?......
0 # 4 мая 2012 в 23:15 0
Акти Кабінету Міністрів мають нижчу юридичну силу, ніж акти Президента України та постанови Верховної Ради. Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції "Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України".
Співвідношення актів Президента України та постанов Верховної Ради дійсно цікаве питання. Ч. 3 ст. 107 Конституції не передбачає, що Президент видає свої акти на основі постанов Верховної Ради: "Президент України на основі та на виконання Конституції і
законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими
до виконання на території України". З цього випливає, що його акти не повинні відповідати постановам ВРУ, а отже юридична сила останніх не є вищою щодо актів глави держави.
Що ж до постанов ВРУ, то ст. 91 Конституції каже, що "Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу...". Для детального вивчення цього питання слід звертатися до Регламенту ВРУ, можливо там це врегульовано. Водночас, варто зважати на особливу правову природу постанов ВРУ, оскільки вони хоч і носять підзаконний характер, але не відносяться до актів виконавчої влади, інакше це б суперечило ст. ст. 6, 75 Конституції.
Що ж до розпоряджень МДА та рішень місцевих рад, варто зважати на різницю в природі цих актів. МДА є державними органами - місцевими органами виконавчої влади (див. ст. 118 Конституції), а місцеві ради - органами місцевого самоврядування, що не входить до державного механізму, а є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Повноваження даних органів розмежоані Конституцією та Законами "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно, їх акти не можуть регулювати одні і ті ж питання, але тут уважно дивися закони.Точно можу сказати тільки одне - у частині делегованих повноважень питання вирішуються так:
1) якщо місцева рада делегує свої повноваження МДА - "місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами" (ч. 6 ст. 118 Конституції");
2) якщо МДА делегує повноваження раді - "органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади"(ч. 4 ст. 143).

← Назад

 


 
Юриспруденция - консультации юристов, найти адвоката © 2018
Грибные места